Українки рятують добрих самаритян від демографічної кризи
Нашого цвіту по всьому світу. Українки рятують добрих самаритян від демографічної кризи. Про це повідомило інтернет видання Themedialine “DwindlingAncient Samaritan Community Looks To Ukraine For Demographic Remedy” (withVIDEO)
До недавнього часу самаритяни укладали шлюби лише всередині громади. У зв’язку з демографічними проблемами, що через це виникли, керівники громади дозволили одружуватися на єврейках і караїмках, а потім – і на християнках, за умови навернення в самаритянську релігію і звичаї.
Самаритяни – нечисленна етнорелігійна група, представники якої компактно проживають у селі Кир’ят Лузана на Західному березі річки Йордан та в Ізраїльському місті Холон, які вважають себе нащадками жителів Ізраїльського царства, точніше, коліна Йосифа.
Лише 800 членів етнорелігійної групи залишилось. І це в момент історії, коли населення розділено між Кір’ят-Лузою на Західному березі Йордану та ізраїльським містом Холон. У 1947 р. згідно з рішенням ООН Палестина була розділена на єврейську та на арабську території, західний берег річки Йордан відійшов до арабської частини. Стародавня громада, яка там живе з біблійних часів, шукає можливості для вирішення насущної демографічної кризи з допомогою українських наречених. Майже десяток жінок з України в останні роки поміняли своє життя у Східній Європі і вискочили заміж у невідоме та оселились в крихітному селі на Західному березі, де вони прийняли самаритянську віру.
Колись цей народ налічував близько мільйона чоловік. Самаритяни були майже знищені на рубежі 20-го століття, через сотні років переслідувань та примусових перетворень у руках різних імперій та правителів, протягом усієї історії. Ще в 1919 р. по всій земній кулі було лише 141 самаритянин.
З тих пір населення дещо відновлюється, проте залишається лише близько 800 членів, половина з яких покинула село Кір’ят Луза на північному заході Близького Західного берега заради зелених пасовищ у ізраїльському місті Холон, поблизу Тель-Авіва.
Підтримка такого крихітного населення, зберігаючи свої традиції, є однією з основних проблем, з якими стикається громада, особливо з огляду на високе співвідношення чоловіків і жінок.
“Однією з найбільш помітних проблем, ймовірно, є шлюб, тому що тут більше чоловіків, ніж жінок”, передає “Медіа-лінія” Абдалла Коен, екскурсовод та онук самаритянського первосвященика.
“Насправді, співвідношення близько семи років тому було двоє чоловіків для однієї жінки, а це означає, що деякі чоловіки не матимуть самаритянок, щоб одружитися. Це виклик, особливо тому, що існує правило, що якщо ви хочете вийти заміж за когось із зовнішнього середовища, то жінка повинна стати самаритянкою.
31-річна Алла Бен Єгуда була однією з перших жінок України, яка приєдналася до самаритянської громади. У 2010 році вона познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком через друга, що працює в шлюбному агентстві.
“У той час я не мала уявлення, хто такі самаритяни”,- каже Бен Єгуда, “На початку це було трохи важко для мене, тому що я не знала мови, а їхня релігія здавалась суворою. Коли я жила в Україні, ми не дотримувалися Суботи. Також важко було в період поділу під час менструації”. Жінки в ці особливі дні знаходяться в окремому приміщенні і ні з ким не спілкуються. Дивним здавався і 40-денний період ізоляції після пологів – тепер вона звикла до цих традицій і насолоджується своїм новим життям.
“Для нових жінок, що йдуть з України, це простіше, оскільки тепер є хтось, хто може пояснити їм на своїй мові, що робити, і той, хто може відповісти на всі їхні запитання. Це легше, ніж коли я вперше прибула “.
Зреферувала Галина Водяк
