ДНК – шлях в історію. Лемки!

18.11.201813.05.2022 Галина Водяк

До теми про генетичне походження лемків.

Вирвані з коренем. Лемки найзахідніша гілка українського народу. Хоч мій дід казав, що він не зовсім лемко, бо справжні лемки з поляками не одружувались, а в Надсянні практикувались мішані шлюби. Все одно маю неабиякі сентименти до цієї етнографічної групи. «Жили ми бідно, але гідно. І завжди весело нам було». Так кажуть лемки про себе. І справді вони не такі чепурні, як гуцули. Зате мелодика їхніх пісень заворожує і занурює в глибину тисячоліть.

Генетичні дослідження підтверджують автохтонність лемків в українських Карпатах. Останні 8 років над цією темою працює професор Мічіганського університету США Нікітін А.Г. Його цікавлять трипільці, бойки, лемки і гуцули. Так от, ці дослідження підтвердили, що Карпати були льодовиковим притулком для людства і центром наступного розселення в Східній Європі. Кожна вивчена Карпатська етнічна група несе в собі специфічні генетичні особливості.
У лемків присутні різні генетичні маркери, які ведуть своє походження безпосередньо з палеоліту європейців як в Y-хромосомних (передаються по чоловічій лінії) так і в мітохондріальних гаплогрупах (передаються по жіночій лінії, хоч присутні в представників обох статей). Це підтверджують різні субклади європейської у-хромосомної гаплогрупи I2, один з найдавніших кластерів R1a1a – мутація М17/М198, спільні предки носіїв якого жили ще 15 – 10 000 років тому. І саме представники цього генетичного маркеру в 1500 році до н.е дійшли до Індії і Ірану (R1a1 L657 та Z93). Це ж стосується жіночих гаплогруп: європейського палеолітичного походження H1 (32% у лемків, 50% – в гуцулів, що є найвищим показником в Європі. Ще однією особливістю є наявність у лемків рідкісної пізньопалеотичної гаплогроупи мтдДНК М – 5% (для цієї групи це багато). Її представники прийшли в Європу разом з мисливцями – збирачами 35-30 000 років тому з Азії. Через свою давність гаплогрупу М неможливо віднести до жодної етнографічної групи, як визначальну.

Генетики проаналізували 55 повних людських мітохондріальних геномів (мтДНК) мисливців-збирачів, що охоплюють 35000 років європейської передісторії. Вони несподівано знайшли mtDNA лінію M у індивідуумів до останнього льодовикового максимуму. Ця лінія відсутня у сучасних європейців, хоча часто зустрічається у сучасних азіатів, австралійців та корінних американців.[1] Що це означає? Що серед сучасних європейців, саме у лемків, збереглась одна з матріархальних ліній від перших міграцій людини в Європу.

Також підтвердилось, що лемки – це нащадки білих хорватів. І більше того, населення Хорватії недаремно веде свої корені від них. Це підтверджують не тільки спільні генетичні маркери y-хромосомної гаплогрупи І (I-M170-походж. –палеоліт/Балкани; I2b1-M223-зародилась 9 000 років тому/Центр.Європа; I2a-P37 – поширена серед хорватів, боснійців, лемків, E-L117 – типовий балканський субклад і ін.), а й мітохондріальні.

Але це ще не найцікавіше. Вражають результати співставлення генетичних аналізів корінних мешканців хорватського острова КРК і лемків Карпат. Тільки у цих двох груп виявили аномально високий відсоток мітохондріальної (жіночої) гаплогрупи I – 11.3 %. У всіх етнографічних групах Європи вона майже відсутня(за винятком острівних британських ізолятів не більше 5%). Зразки з Крк, що представляють західну Хорватію, мають найвищу частоту R1a (35,5%) і R1b (16,5%) по всій країні.[2]

Так що, западенці, їдьмо відпочивати в Хорватію на острів КРК. Там наша родина. Але не забувайте, що до українців лемки генетично ближче, ніж до хорватів. Для цього існують карти генетичних відстаней. Відкрию секрет. Найбільшу спільність з середньостатистичним генетичним набором українця мають гуцули. Лемки теж недалеко втікли. А от з бойками все загадковіше. Вони чомусь відрізняються від більшості європейських популяцій по мтдДНК через низьку частоту гаплогрупи H (тільки 20 %) і високу частоту T (30% – найвища в регіоні і рідкісна для Європи). Але це окрема тема.

Фотографія. Reinfuss.- 1936 р.-Стрій-лемківських-жінок.-Команча.-р.Сянок.

Фотографія R.Reinfuss -1936 р. Richwald. p.Gorlice

Сьогодні лемки розкидані по світу. Позбавлені свого коріння, але не позбавлені пам’яті.

Автор – Галина Водяк (Halyna Vodiak)

Деталі генетичного аналізу по мтДНК – бойки, лемки і гуцули

Джерело (табл. і схеми) : A. Nikitin, I. Kochkin, C. Jun та ін. 2009. “Mitochondrial DNA Sequence Variation in the Boyko, Hutsul, and Lemko Populations of the Carpathian Highlands”

Розподіл мтДНК (материнські лінії) – бойки, лемки і гуцули

Етнографічні групи лемків і гуцулів по мітохондріальній ДНК належали переважно до генетичних груп, які асоціюються з палеолітичним європейським походженням (до 50%)[2],
щоправда, я нарахувала біля 30%. Не варто в цей перелік враховувати представників мтДНК «Н». Вони ще не були землеробами, але й не належали до найстарішого населення Європи.

Домінантна материнська генетична группа «Н» (в гуцулів – 50%, в лемків – 32%, в бойків – 20%, в Україні – 42%, в Європі – 40-45%) відноситься до місцевого, донеолітичного варіанту[3]. Прийшли до нас ще до сільськогосподарської революції, в період мезоліту 12 000 років до н.е. з Близького Сходу.

Палеолітичні материнські групи лемків: U – 7.5%, I – 11.3%, М – 5.7%, R – 1.9%, W – 3.8%, X – 1.9%, N – 0%.

Палеолітичні материнські групи бойків: U – 15.8%, I – 0%, М – 0%, R – 5.3%, W – 5%, X – 0%, N – 5%.

Палеолітичні материнські групи гуцулів: U – 15.%, I – 0%, М – 0%, R – 5.3%, W – 0%, X – 2,6%, N – 5.3%.

Палеолітичні материнські групи інших українців: U – 20.4.%, I – 0%, М – 0%, R – 0%, W – 1.9%, X – 1,9%, N – 0%.

Схема генетичних відстаней по материнських лініях. Бойки, лемки і гуцули.[5]

Графік генетичних відстаней – бойки, лемки і гуцули

[1] Pleistocene Mitochondrial Genomes Suggest a Single Major Dispersal of Non-Africans and a Late Glacial Population Turnover in Europe [Електронний ресурс] / Cosimo Posth, Gabriel Renaud, Alissa Mittnik та ін.] // Cell. – 2016. – Режим доступу до ресурсу: https://www.cell.com/current-biology/fulltext/S0960-9822(16)00087-7.

[2] Review of Croatian Genetic Heritage as Revealed by Mitochondrial DNA and Y Chromosomal Lineages [Електронний ресурс] / Marijana Perièiæ, Lovorka Baraæ Lauc, Irena Martinoviæ Klariæ та ін.] // “Croat Med” Zagreb, Croatia. – 2005. – Режим доступу до ресурсу: http://www.cmj.hr/2005/46/4/16100752.pdf.

[3] Никитин О. ГЕНЕТИЧЕСКИЕ ИСТОКИ УКРАИНСКОГО НАРОДА [Електронний ресурс] / О. Никитин, Г. Бердышев // Происхождение языка и культуры: древняя история человечества, Том 2, № 3, стр. 40–44. – 2008. – Режим доступу до ресурсу: https://publishing.socionic.info/index.php/language/article/download/201/64

[4] Nikitin A. The Genetic Roots of Tripolians: Summarizing Eight Years of Research / Alexey Nikitin. // Stratum plus. – 2014. – №2. – С. 303–307.

[5] Mitochondrial DNA Sequence Variation in the Boyko, Hutsul, and Lemko Populations of the Carpathian Highlands [Електронний ресурс] / [A. Nikitin, I. Kochkin, C. Jun та ін.] // Human Biology. – 2009. – Режим доступу до ресурсу: file:///C:/Users/Admin/Downloads/HumBiol_09.pdf.