Щодо проксимального джерела походження між носіями культури шнурової кераміки, ямної та східноєвропейськими фермерами.

13.01.202402.04.2024 Галина Водяк

10 січня 2024 року вийшла стаття данських науковців Allentoft та ін.. «Популяційна геноміка постльодовикової західної Євразії». Невдовзі на сторінці своїх друзів по фейсбуку побачила ру-заголовок «Палеогенетики нашли предков ямников на Среднем Дону»… Далі не читала. Але статтю генетиків я переглянула щойно вона з’явилась в журналі Nature. Зрозуміла, що треба зробити короткий огляд нових наукових публікацій. Так от, цитую авторів дослідження щодо тих зразків з Середнього Дону.

«Слід зазначити, що два нещодавно зареєстровані приблизно 7300-річні геноми з регіону Середнього Дону в Понтійсько-Каспійському степу (Голуба Криниця, NEO113 і NEO212) виявилися переважно похідними від попередніх українських мисливців-збирачів (HG), але з приблизно 18-24 % їхніх предків внесено з джерела, пов’язаного з мисливцями HGs з Кавказу (Caucasus_13000 років тому_10000 років тому)».

Гаплогрупи з Середнього Дону (Golubaya Krinitsa – 5350 р. до н.е., 7300 років тому):

Y-хром. R1a, мтДНА U2e1a, I2a (з U4), R1a (з U5b2), R1 (з U5a2b), I2a (з U4a2a), мтДНА U5a1c.

Тобто, як я зрозуміла, 6300 р. до нашої ери відбувся контакт між мисливцями України та популяціями Кавказу (домішка 18-24% «ми датували цю домішку приблизно 8300 років тому»). Пізніше їх нащадки з’являються на Середньому Дону (5350 р.до н.е.), як похідні від українських мисливців-збирачів.

Ще кілька цікавих цитат:

«Подібним чином у східній Україні мисливці-збирачі HG мезолітичних предків співіснували протягом тисячоліть із землеробськими групами далі на захід».
«Крім того, за кількома винятками, опубліковані гаплогрупи Ямної Y-хромосоми не збігаються з гаплогрупами, знайденими в європейців після 5000 років тому, і походження цієї батьківської лінії також не з’ясовано. Нарешті, в Європі «степове» походження досі ідентифікувалося лише в змішаній формі, але походження цієї події змішування та механізм, за допомогою якого походження згодом поширилося з культурою шнурової кераміки (CWC), залишалися невловимими».
«Таким чином, мислівці-збирачі HG Середнього Дону, які вже мали походження, пов’язане з мисливцями HG Кавказу, служать досі невідомим проксимальним джерелом для основного внеску предків у геноми, пов’язані з Ямною культурою. Особи, про які йдеться, походять із могильника Голуба Криниця».
«Особи, пов’язані з культурою шнурової кераміки CWC, мають походження, пов’язане зі степом і неолітичними фермерами; ми показуємо, що остання може бути змодельована як така, що походить виключно з генетичного кластера, пов’язаного з культурою кулястих амфор пізнього неоліту (GAC) (Poland_5000BP_4700BP), і що це походження відбувалося разом зі степовим походженням у всіх європейських регіонах. Це свідчить про те, що розповсюдження пов’язаних із степом походження відбувалося переважно через групи, які вже були змішані з пов’язаними з GAC (кулястих амфор) групами фермерів на східноєвропейських рівнинах»[1]

Тут варто зробити зауваження, що не можна моделювати внесок від неолітичних фермерів виключно з (GAC) культури Кулястих Амфор (їх – GAC – в культурі шнурової кераміки 25%). Неможливо перескочити від Дону до Сяну без пізньотрипільського проксимального джерела, зокрема, в контексті не тільки скандинаво-балто-індо-іранських міграцій, але й походження пракельтських та прагерманських ліній. До речі, генетики не включили у вибірку для порівняння останні дослідження генетиків по Усатівській культурі та інших трипільських локаціях України. Серед представників пізньотрипільської Усатівської культури виявили найближчі предкові гаплотипи для усіх найпоширеніших ліній R1b, як греко-вірменської R-Z2103 (ямна культура), так і кельто-германських R1b-U106 R1b-P312 (культура шнурової кераміки). З ареалу культури шнурової кераміки на теренах України та Польщі вийшли дві радикально різні патрилокальні групи – одна пов’язана з міграціями R1a в Скандинавію, країни Балтії та в Азію, а друга – з предками кельтів та частини германомовних народів R1b. Зокрема, на території Чехії в ранню бронзову добу (2900-2200 років до н.е.) вже присутні усі три гаплотипи: R1a Z645 (пра скандинаво-балто-словянська та пра тюрко-індо-іранська), R1b-U106 – пра германська, R1b-P312 – пра латино-кельтська. Цікаво, що 2500 років до нашої ери у Швеції з’являються представники індо-іраномовних ліній R1a-Z93. Потім ми їх зустрінемо серед сінташтинців, зрубників, кіммерійців, скіфів, саків, сарматів. В таблицях це R1a1a1b2[2].

Основні предки слов’яномовних народів з часів енеоліту та бронзової доби залишились на просторах між Карпатським басейном та Дніпром.

З іншої статті генетиків (Harald Ringbauer, 20.12.2023):

«Наш аналіз довгих сегментів IBD показує, що чверть походження комплексу шнурового посуду, пов’язане з ранніми європейськими фермерами, можна точно визначити до людей, пов’язаних із культурою кулястих амфор у Східній Європі, які ще не мають степового походження, тоді як решта три чверті повинні мати спільних предків зі скотарями Ямного Степу наприкінці третього тисячоліття до нашої ери». «Цей прямий доказ того, що більшість предків шнурового посуду має мати генеалогічні зв’язки з людьми, пов’язаними з культурою Ямної, що охоплює щонайбільше кілька сотень років, суперечить гіпотезі про те, що степове походження шнурового посуду в основному відображає походження в культур, генетично схожих на Ямну, але пов’язаних з ними лише тисячоліттям раніше» (назва статті «Точне виявлення сегментів ідентичності за походженням у стародавній ДНК людини»)[3].

Отже, я продовжую повторювати, що контактна зона впродовж кількох століть між ямниками (Yamnaya culture) та шнуровиками (Corded Ware culture) була на теренах колишньої Трипільської цивілізації та її посттрипільського населення України.

Галина Водяк

Джерела:

[1] Allentoft, M.E., Sikora, M., Refoyo-Martínez, A. et al. Population genomics of post-glacial western Eurasia. Nature 625, 301–311 (2024). https://doi.org/10.1038/s41586-023-06865-0

[2] 100 ancient genomes show repeated population turnovers in Neolithic Denmark [Електронний ресурс] / [M. Allentoft, M. Sikora, A. Fischer та ін.] // Nature. – 2024. – Режим доступу до ресурсу: https://www.nature.com/articles/s41586-023-06862-3?fbclid=IwAR2gcE3V91s_3qqeZs4FMpDPa8V0CHzEObUhauh9oMb5YQGULCgc2zJcWk8#citeas

[3] Ringbauer, H., Huang, Y., Akbari, A. та ін. Точне виявлення сегментів ідентичності за походженням у стародавній ДНК людини. Nat Genet 56 , 143–151 (2024). https://doi.org/10.1038/s41588-023-01582-w

Читайте «Гаплогрупа R1b – коротко про філогенез основних гілок» , а також «Гаплогрупи палеоліту Європи, мезоліту та неоліту України та сучасних українців».