У пошуках джерел походження топонімів Ур та Урич зі скельним городищем в українських Карпатах

Українські Карпати завжди дивували мене строкатістю різноманітних топонімів. Інколи наважуюсь їх тлумачити. 

            В процесі дослідження  походження басків та їх мови, випадково натрапила на цікавий термін «Ур», що мовою евсквара означає «вода». Чомусь згадалось Сколівське село Урич в українських Бескидах зі скельним городищем Тустань, яке дістало свою назву від річки «Уріч», що витікає з заповідника. Сьогодні цю річку у Львівській обл.. називають «Уричанка». Звісно, етимологічні словники виводять цю назву не від основи «Ур», а від слова «річка». Тому, мої міркування сприймайте не більше, аніж цікаве спостереження.

            Чому я вважаю допустимим  будувати якісь етимологічні мости між Карпатським регіоном і країною Басків? Все банально просто. Баски по чоловічій лінії є нащадками пракельтів бронзової доби, а також безпосередньо кельтів залізної доби, що маркується аутосомними даними та  певним гаплотипом, або гілкою їх Y-хромосоми. І перші і другі мали безпосередній зв’язок і вплив на Прикарпатський регіон.

            Хоч і не всі R1b P312 зберегли свою кельтомовність, але якусь лексичну спорідненість можна шукати усюди, куди масово мігрували її носії.   Наприклад, в країну Басків носії R1b P312 (R1b1a1a2a1a2c в 17-13 ст. до н.е. Araba/Álava, Basque Country; Н7 в місті La Hoya – IV ст. до н.е.) індоєвропейську мову так і не принесли, а прийняли говірку колишніх анатолійських неолітичних фермерів, які 7000 років тому прибули в Європу та до Іберії. Сучасні баски є нащадками тих людей, які жили там у залізному віці. Їх предки прийшли в бронзову добу з індоєвропейськими мігрантами з Понто-Каспійських степів  і з другою хвилею (40% мігрантів)  періоду залізної доби з Центральної Європи. Пізніші міграції з території Римської імперії в напрямку Іберійського півострова та мусульман ніяк не вплинули на їх генофонд[1]. В контексті терміну «Урич» та мови басків, яку називають Euskara, мене зацікавили деякі терміни:

  • «Ур» – вода з численними назвами річок та приток в країні басків (Урола , від ur ola «хижина води»,
  • Уробі , від ur hobi «водяна нора»,
  • Ур-Гайца (Ургатха) «небезпечний потік»,
  • Ур Она (Uroneko erreka) «добра вода»,
  • Ur Xuria (Urtxuria) «біла вода», 
  • Ur Beltza, Ur Beltxa «чорна вода»,
  • Урепель «тепла вода»,
  • Село  «УркуРай».

            Крім, цього корінь «ур» в багатьох мовах пересікається зі словом «тур» – «зубр», зокрема, в латинській: ūrus (οὖρος), каталонській: ur, італійській: uro, польській : tur, латвійській: taurs.

             З давньогрецької Οὔριος – Oúrios – вітер (800 – 600 до н.е. , Гомер , Одіссея 11.11 .ἴκμενον οὖρον – попутний вітер).

            Одним словом, «Ур» – це бУРхлива стихія води та вітру, втіленням якої був дикий тУР. Але чомусь термін «УРаган» вважають запозиченням від імені Бога вітру, бурі та вогню «Hurakan» у індіанських племен майя. Те що в них зветься ураган, у нас звучить, як бУРя.

            Ну і звісно, як оминути в цьому контексті  пантеон Богів часів Гесіода, Геродота і Платона.

            Афродіта Уранія (давньогрецьке Ἀφροδίτη Οὐρανία) – цариця небес, Богиня краси та любові, яка народилась без матері з морської піни від Бога Урана.

            Уран (давньогрецьке Οὐρανός) – Бог, який уособлює небо, чоловік Геї – Богині Землі, які породили покоління Титанів. Мовознавці етимологічну основу звели до спільного індоєвропейського слова *ṷérs- «дощувати, зволожувати», адже Бог неба є володарем дощу.

            Отже, Боги неба, в назві яких основа «Ур», є також повелителями води.

            Найцікавіше, за Гесіодом ( давньогрецький поет VIII —VII ст. до н.е.) Гея породила довгі пагорби [Οὔρεα], витончені пристановища богинь Німф , які живуть посеред  долин між ними. 

            Ось так, стихія «Ура»: «безсмертних Богів, які існують вічно, тих, що були народжені Землею, зоряним Небом і похмурою Ніччю і тими, що солоне Море породило» (Гесіод, Teogonia 104), залишила про себе згадку в численних топонімах у світі. Про давність термінів з основою «Ур» можна тільки здогадуватись. Адже, шумерське місто-держава в сучасній Месопотамії (3 тис. до н.е.) також називалось «Ур», назва якого походить від якогось Божества.  Але шумери в Карпати та в Країну Басків не приходили. Тому коріння «Ур» треба шукати глибше.


Автор: Галина Водяк


[1] The genomic history of the Iberian Peninsula over the past 8000 years [Електронний ресурс] / [I. Olalde, S. Mallick, N. Patterson та ін.] // PubMedCentral. – 2019. – Режим доступу до ресурсу: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6436108/

One thought on “У пошуках джерел походження топонімів Ур та Урич зі скельним городищем в українських Карпатах

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Translate »