В країни Балтії землеробство прийшло без участі анатолійських фермерів

В країни Балтії сільське господарство у вигляді культивування зернових, а також практика одомашнення тварин поширились в кінці неоліту. З середини 3 тисячоліття до н.е. на Балтійське узбережжя приходить нове населення та приносять з собою культуру шнурової кераміки та кулястих амфор. Вони не займались риболовлею, на відміну від місцевого населення, зате принесли з собою одомашнених коней, овець та кіз, а також традицію вирощувати просо та коноплю.  З цими міграціями пов’язують поширення індоєвропейських мов на цих територіях. Індоєвропейці злились з місцевим фінським населенням. Так з’явились предки балтів. Сьогодні їхні нащадки носії таких Y-хромосомних гаплогруп:

  • Литовці –  R1a – 38%, N – 42%, R1b – 5%, I1 – 6%, I2 – 7%.
  • Латвійці – R1a – 40%, N – 38%, R1b – 12%, I1 – 6%, I2 –2%.
  • Естонці –  R1a – 32%, N – 34%, R1b – 8%, I1 – 15%, I2 – 3%.

                Нове дослідження, опубліковане у 2017 році в журналі Current Biology, показує, що близькосхідні фермери не зробили внесок у генофонд мисливців-збирачів  Балтійського регіону, як у Центральній та Західній Європі.

                Дослідники проаналізували вісім стародавніх геномів – шість із Латвії та два з України, що охоплювали тривалість три з половиною тисяч років (між 8 300 та 4800 роками тому). Це дало їм змогу розпочати побудову генетичної історії мешканців Балтії протягом неоліту.

                «Результати свідчать про те, що корінні мисливці отримали досвід неолітичного способу життя шляхом торгівлі та контактів, а не заселялися зовнішніми громадами. Міграції не єдина модель для придбання технологій у європейській доісторії»,   пишуть автори.

            Дослідник Еппі Джонс з Трініті-коледжу Дубліна та Кембриджського університету був головним автором дослідження. Вона сказала: «Існують дві основні теорії щодо поширення індоєвропейських мов, найбільш розмовної сім’ї мов у світі. Одна полягає в тому, що вони приїхали з Анатолії разом з аграріями; інша що вони розвивались у Степах і поширювались в початок епохи бронзи ».

«Те, що ми не бачимо генетичного вкладу, пов’язаного з фермерами, все ж ми знаходимо цей степовий компонент, говорить про те, що принаймні балто-слов’янська гілка індоєвропейської мовної сім’ї зародилася в степових луках Сходу, які принесуть пізніше міграції вершників епохи бронзи».

«Здається, мисливці-збирачі Прибалтики, ймовірно, придбали шматочки пакету неоліту повільно з часом через” культурну дифузію “спілкування та торгівлі, оскільки немає ознак міграційної хвилі, яка принесла землеробство до решти Європи під час цього».

«Геном балтійського мисливця-збирача залишається надзвичайно недоторканим до тих пір, поки великі міграції епохи бронзи не прокотяться зі Сходу»[1]

            Отже, теорія про те, що індоєвропейські мови поширились з анатолійськими фермерами ще 8000 – 6000 років тому, не витримує критики. Щонайменше її жодним чином не вдається застосувати до країн Балтії. Це стало ще одним аргументом на користь теорії експансії індоєвропейців бронзової доби зі Східної Європи, на моє переконання, з території України. Найімовірніше, першоджерелом розширень цієї мовної сім’ї були представники культури шнурової кераміки з її неодмінними супутниками R1a. Шнуровики   згодом стали  частиною ямної культури саме на території України, де відбулось їх змішування з R1b та I2, які потім пануватимуть в Західній Європі та І2 – в Південній.  На схід від України в ямній культурі майже відсутній генетичний компонент R1a,там натомість R1b. Тому ямну культуру, як індоєвропейську, найдоцільніше розглядати в контексті з Україною, де генетичні бар’єри між представниками різних культур були розірвані ще в епоху середнього та пізнього Трипілля.

Зреферувала:  Галина Водяк    

ФОТО: Шумерська циліндрична пломба (2500 р. До н. Е.),  Музей стародавнього Близького Сходу (Берлін), автор Wolfgang Sauber.      


[1] Baltic hunter-gatherers began farming without influence of migration, ancient DNA suggests [Електронний ресурс] // Phys.org. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: https://phys.org/news/2017-02-baltic-hunter-gatherers-began-farming-migration.html.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Translate »