Урочище «Піги» в селі Татарів – кельтський слід в походженні назви
Урочище «Піги» – в селі Татарів Яремчанської міської Ради Івано-франківської обл. Поруч Карпатський національний парк, заповідник для тварин, типово гірська річка Піхи (піги) – права притока Пруту.
Я людина прискіплива. От приїхала в Карпати до гуцулів в урочище Піги та й одразу не дають мені спокою всі ці дивні назви рік і урочищ. Чоловік каже, що то, напевно, санскрит!!!. Йой, скільки можна шукати той загадковий ведичний слід в наших горах? Ну дійшла горстка люду в 2 тисячолітті до нашої ери аж до Індії, то що? Думаєте їм там дуже були раді? Індоєвропейське вторгнення – так це сьогодні називається. Ну добре, подивимось, чи це слово докотилось до санскриту.
Етимологія слова «піги» – «поросята» (латинською porcellum). Так сьогодні це звучить в усіх слов’янських мовах. На Гуцульщині ще кажуть «паця». Але в до індоєвропейські часи цю тварину в Європі називали саме «piggy». Ще в далекому I тис.до н.е. племена кельтів також використовували цю назву. Риторичне запитання – «Це гуцули у своїх сусідів кельтів запозичили термін «піги», чи навпаки? Відомо лише одне. В цьому урочищі водиться багато диких кабанчиків, яких так ніжно колись прозвали «пігами». Саме тому цей лісовий масив в народі отримав таку назву.
Ось перелік мов, де досі поросятка звуться пігами:
1. Маратхі – पिगळ – що звучить pigаlа (індоарійська мова, поширена в Індійському штаті Магараштра. Вважається, що мова виникла з санскриту. Всього мовою розмовляє 94 млн чол.
2. Баскська – piggy (одна з найдавніших ізольованих до індоєвропейських мов в Іспанії та Франції. Раніше вважали, що баски належать до найстарішого населення Піренейського півострова ще з часів палеоліту. Новітні дослідження це заперечують. Сучасні баски є нащадками тих людей, які жили там у залізному віці. Їх предки прийшли в бронзову добу з індоєвропейськими мігрантами зі степів Північного Причорномор’я і з другою хвилею (40% мігрантів) періоду залізної доби з Центральної Європи. Пізніші міграції з території Римської імперії в напрямку Іберійського півострова та мусульман ніяк не вплинули на їх генофонд). Читайте «Кельти та баски в світлі генетичних досліджень»
3. Кельтські мови:
· Валлійська – pigyn (валлійці – кельтська група народів, що населяє Уельс у Великій Британії, які не дали себе остаточно асимілювати англійцями)
· Гельська – piceag (шотландська, одна з кельтських мов).
4. Північно-германська груп мов:
· Англійська – piggy. Внаслідок розвитку діалектів північно-германських племен (англів, саксів і ютів), що переселилися в V ст. до Британії і злилися з кельтським населенням, виникає староанглійська мова, яка бере початок від старофризьких діалектів. В країнах, які були колонією Великої Британії поросят також називають «піги». Бірманська – piggy (мова буддистів М’янми, родом з Тибету. В 19 ст. Бірма була колонією Великобританії) – очевидно, що слово запозичене від колоністів. Ігбо, Йоруба – piglet (національні мови Нігерії, які були колоніями Великої Британії, тому багато слів запозичено). Малагасійський – piggy (на острові Мадагаскар, запозичили від англомовних піратів, які колись населяли острів.)
· Західно-фризька – piglet (в Нідерландах, західна германська група мов).
· Африкаанс – piggy (мова нащадків голландських колоністів 17 ст.).
· Данська – piggy (скандинавська, північно-германська група мов).
· Люксенбурзька – piglet (західногерманська група мов).
· Норвезька – piggy (північно-германська група мов).
· Шведська – piggy (північно-германська група мов).
5. Інші групи мов:
· Вірменська – piglet (одна з окремих старописемних гілок індоєвропейської мови, корені якої сягають фрігійців, народу, який мігрував з Балкан в Малу Азію).
· Грузинська – piglet (картвельська група мов).
І що ми побачили? Так, термін «піги» все-таки дійшов до Індії та прокрався в санскрит, а також заполонив північно-західну Європу. Тоді не можна його корелювати виключно з кельтською експансією, адже вони рухались в основному на захід, і зовсім не були зайдами на батьківщині слонів. Туди прийшли так звані арії зі своєю індоєвропейською мовою. Але коли я це слово зустріла ще й у басків, то зрозуміла, що воно в Європі існувало ще до кельтів і до аріїв, а можливо, і за часів трипільців, та прийшло з Близького Сходу разом з традицією одомашнювати тварин. А на північ Європи це слово могло потрапити ще в бронзовий вік разом з поширення культури шнурової кераміки (2300—1700роки до н. е.), або остаточно з кельтами в 1-му тисячолітті до н.е. Версія з санскритом взагалі може розсипатись, якщо довести, що цей термін в мову Маратхі потрапив разом з англійськими колонізаторами. Тоді зможемо сміло сказати, що гуцули це слово позичили у кельтів, або пракельтів. Саме такій інтерпретації я надаю перевагу.
Серед кельтів свиня займала особливе місце. Вона ототожнювалась з їхнім Богом врожайності Моккусом (кабаном). То ж не дивно, що ціле урочище досі зберегло назву, пов’язану з цією “священною” твариною.
Автор – Галина Водяк для сайту etnogenez.org (Halyna Vodiak)
Кельтська бронзова статуя кабана (3 століття до н. Е.)
Маршрути для прогулянок та походів
До Поляни Кохання
Село
Татарів — Поляна Кохання — присілок Кремінці
Тривалість: 2,5 год.
Довжина маршруту: 5 км, перепад висот — 214 м.
Маркер: зелений.
Маршрут починається у центрі села Татарів, звідти широкою стежкою веде
до Поляни Кохання і закінчується у присілку Кремінці.
На маршруті можна оглянути:
- церкву св.
Дмитра з дзвіницею (XVIIІ ст.) у Татарові; - Поляну
Кохання, овіяну легендою про гуцулку, яка кинулася зі скелі
через нерозділене кохання; - сірководневе
джерело, яке місцеві жителі називають “Сухі яйця”
через специфічний запах. Насправді цю воду вживають
для лікування органів травлення.
В урочище Бащенка
Село
Татарів — урочище Бащенка — село Татарів
Тривалість: 2,5 год.
Довжина маршруту: 5 км, перепад висот — 156 м.
Маркер: жовтий.
Маршрут починається біля старого вокзалу у селі Татарів, звідти — дорогою
вверх до урочища Бащенка.
На маршруті можна оглянути церкву св. Дмитра з дзвіницею XVIIІ ст.
у Татарові та урочище Бащенка, де колись були найвідоміші курорти
та санаторії.
На
гору Ягідна
Село
Татарів — хребет Ліснови — гора Ягідна — село Татарів
Тривалість: 4,5 год.
Довжина маршруту: 12 км, перепад висот — 525 м.
Маркер: зелений.
Маршрут починається біля покинутого вокзалу у Татарові, звідти йде стежкою
в північному напрямку на хребет Ліснови, далі — на гору
Ягідна (1216 м).
На маршруті можна оглянути краєвиди з хребта Ліскови та вершини Ягідна.
Урочищем
Піги до “воєнної дороги”
Урочище
Піги — урочище Гордева Розсіч — витоки Сухої Розсіші —
“воєнна дорога” по вододільному хребту
Тривалість: 1 день.
Довжина маршруту: 28 км, перепад висот — 630 м.
Маршрут починається в урочищі Піги, звідти продовжується до урочища Гордева
Розсіч, далі — до витоків Сухої Розсіші та “воєнною
дорогою” по вододільному хребту.
На маршруті можна оглянути багато маленьких водоспадів, гірську річку Розсіч
та пройтися “воєнною дорогою” вздовж вододільного хребта.
На гору Хом’як
Село
Татарів — долина річки Женець — Женецький водоспад — полонина
Хом’як — гора Хом’як — потік Вередівський — долина річки
Яблуницький Прутець — село Татарів
Тривалість: 5 год.
Довжина маршруту: 10 км, перепад висот — 792 м.
Маршрут починається біля залізничної станції у селі Татарів, проходить вздовж
річки Женець до водоспаду, далі — через полонину Хом’яків
невеликою дорогою до схилу гори та кам’янистою стежкою вгору
до вершини Хом’як (1542 м).
Звідси можна продовжити мандрівку на сусідню гору Синяк (1665 м).
На маршруті можна оглянути Женецький
водоспад, краєвиди з вершини Хом’як на Чорногору, зокрема
гори Говерлу, Петрос та Добошанку.
По
Ґорґанах від Пруту до Свічі
Гора
Хом’як — гора Синяк — гора Малий Ґорґан, полонина Блажів —
урочище Довге — урочище Під Поломами — гора Довбушанка — гора
Медвежек — село Бистриця — гора Сивуля — гора Лопушна —
гора Ігровець — хребет Матагів — село Осмолода — гора
Грофа — гора Молода — гора Цукерня — гора Яйко-Ілемське —
річка Свіча — село Мислівка
Тривалість: 7 днів.
Сезонність — травень-листопад.
Довжина маршруту: 123,5 км, перепад висот — 1166 м.
Маршрут пролягає гірським масивом Ґорґани, через вершини Хом’як (1542 м),
Синяк (1665 м), Малий Ґорґан (1592 м), Довбушанка (1754 м), Медвежек
(1736 м), звідки можна спуститися до села Бистриця на ночівлю.
Далі — Сивуля Мала (1818 м), Сивуля Велика (1836 м),
Лопушна (1772 м), Ігровець (1804 м), хребет Малахів; потім
з вершини вздовж потічка маршрут спускається до села Осмолода.
Зі села на роздоріжжі стежка піднімається до гір
Грофа (1748 м), Молода (1723 м), Цукерня, Яйко-Ілемське (1680 м)
і вздовж річки Свіча до села Мислівка.
На маршруті можна оглянути найвищу вершину Ґорґанського хребта Сивуля Велика та
чудові краєвиди з менших вершин Ґорґанського масиву.
