Скіфський Екзампай – походження слова

04.12.202504.12.2025 Галина Водяк

Екзампай (Ἐξαμπαῖος) –– укр. Ізземпій (?), авест. Аззампай (?), санскр. Акшампай (?) за Геродотом в перекладі зі скіфської на грецьку означає «священні шляхи» або «жертвенні шляхи», а також назва одноіменного джерела між ріками Гіпаніс-Бог та Бористеном-Дніпром.

Українська етимологія «Ек-зам-пай» – «Із-землі-путь» / «Із-земе-путь», або для назви однойменного джерела – «Із землі напій (потік)», тобто «Ізземпій».
Авестіська етимологія «Аз-зам-пантай» – «Із-землі-шлях», або для джерела «Аз-зам-пай» – «Із землі литись».
Зі словника санскриту kshama – земля (kshama-tanaya – син землі), páyas – будь-яка рідина, pay – рухатись, patha – шлях. Для прийменника «Із» (грецьк. Ек, авест. Аз) аналога в санскриті немає.
Також існує версія про шлях і джерело «із землі Папая» з допомогою санскриту, де «кшама-паті» – землі володар.
Альтернативна етимологія зі санскриту «А-кшам-пай» – «непридатне питво», хоча для слова «а-кшам» існує безліч трактувань.
Інша версія про санскритське Авкша (укшан)-пай – «шляхи биків», «питво биків». Тобто ЕксаМпай – це УкшаНпай.
Крім того, ймовірна реконструкція Е-кшама-пай через санскрит – «поза земними дорогами» або «поза шляхом страждань», де Е(«поза» – немає санкрит. відповідника) + кшама (зі санскриту «терпіння при стражданнях») + пай («шлях» і «потік» від санскрит. слова «pay» (payate) – «йти», «рухатися»).
Європейська етимологія Екзампай – поза стражданнями, де «екзо» – грец. префікс «поза» («зовні»), англ. «pain» – біль.
Екзам – в сучасних мовах «екзамен», пай – «путь», тобто «екзампай» означає «шляхи випробувань».

Про авторів деяких з названих мною гіпотез згодом.

Існує декілька версій прочитання Екзампай (Ἐξαμπαῖος) з давньогрецького тексту Геродота:

сучасною грецькою Ексампеос (Ексампей, Екзампей),
давньогрецькою Ексампайос, Екзампайос (Екзампай),
українською Ексампій або Екзампій.

Грецьку літеру «ксі» (велика Ξ, мала ξ) інколи передають, як «кз», наприклад у слові «екзотика» (ἐξωτικὰς), яке в давньогрецькому словнику Гесихія означало «іноземний».

Давньогрецький дифтонг «αῖ» читають, як «ай».

Вважаю, що Екзампай (Ἐξαμπαῖος) – Ірай Одой (Ἱραὶ Ὁδοί) в перекладі означатиме не «святі шляхи», а «жертвенні шляхи». Адже в словнику давньогрецьких термінів Гесихія «ἱρά» (θύματα) означає жертву (жертвенну тварину), а термін «святий» виводять від іншого слова ῐ̔ερός (пов’язаний з богами).

Скіфський термін Ἐξαμπαῖος був адаптований Геродотом під грецьку фонетику, саме тому виникали труднощі при етимологічних пошуках. Я знайшла варіант, який подібно звучатиме і передаватиме одне і те ж значення як у прабалтослов’янській групі мов, так і праіндоіранській, а також за сенсом підходитиме для назви джерела та жертвенних (святих) шляхів. Навіть в давньогрецькому словнику є фонетично подібне слово у значенні «піти кудись» (ἐξαμείψει). Екзампай – це «Із землі потік».

«Для скіфського слова Екзампай НЕ існує задовільних трактувань з допомогою іранських мов», – вважали різні дослідники. Слова з початковим коренем «Екз», «Екзам» найчастіше можна зустріти в давньогрецькій та латині, але з їх допомогою скіфські слова не трактують за замовчуванням, хоча вони також з великої індоєвропейської сім’ї мов, як і скіфська. Наприклад, давньогрецьке слово Екзамеіпсі (ἐξαμείψει>ἐκτελέσει) означало екзекуцію, виконання судового вироку, (ἐξαμείψει> πορεύσεται) – піти кудись, покинути, (ἐξαμείψει>ἐναλλάξει) – змінювати [Гесихій]. Загалом у давньогрецькому словнику пізньоантичного лексикографа Гесихія близько 10 слів з коренем Екзам (ἐξαμ).

Дослідник Тарас Дишкант запропонував для етимологічних трактувань англійське слово «pain» – біль, страждання та грецький префікс «екзо» – зовні, поза. За його версією Екзампай означає «поза болем». Для «жертвенних шляхів», мабуть, подібне значення можна застосувати, але дня назви джерела (κρήνῃ) з назвою Екзампай, проблемно. Але автор услід за версією краєзнавця, кандидата історичних наук Володимира Петрука, вирішив ототожнити Екзампай не з гірким джерелом, а з рікою Мертвовід, лівою притокою Богу (Південного Бугу), яка знаходилась між землями алазонів та скіфів орачів[1]. Назва Мертвовід начебто б і мала означати «поза болем». Початки цієї ріки на Кропивниччині в селі Вільні Луки.

Історик Микола Дорош у своїй книзі «Геродот. Ексампей. Реалії» аргументує іншу локацію цього джерела і вважає, що гірку воду в давній Гіпаніс (Бог) несла ріка Снивода (колись Синя вода) з її заболочених приток. Тому Екзампей автор розташовує на краю країни скіфів-орачів та алізонів, а не між ними, а саме в Хмільницькому районі Вінницької обл. Думаю, що ковалі, які могли виплавити гігантський казан жили в лісистій місцевості, де було багато «дров». Та й ворожбити, андрогінні енарейці, могли жити поза скіфськими городищами. Крім того, мабуть, ховали їх без зброї, тому визначити їхнє поховання, як скіфське, проблемно. Також варто звернути увагу, що «ἐν οὔροισι χώρης τῆς τε ἀροτήρων Σκυθέων καὶ Ἀλιζώνων·» насправді перекладають, як «межу країни (хори) скіфів-орачів та алізонів», а не кордон між їхніми хорами. Грецьке χώρης – це форма родового відмінка однини від χώρα. Закінчення Р.В. однини «ης» не пов’язане з закінченням Н.В. множини «ες». Вислів «на межі країн» в множині виглядав би «ἐν οὔροισι χωρών». Микола Дорош у своїй книзі також наводить версії різних дослідників[2]. Але я на деталях цього питання зупинятись не буду, адже мета моєї статті у пошуку сенсу та значення терміну Екзампай, а не його географічних координат.

В давньогрецькі часи для слова «зовні», «поза» використовували термін «ектос» і «екзопіон», а також «ек», яке дорівнювало «із». Тому слово Ἐξαμπαῖος можна розділити на Ек-зам-пай.

Словник Гесихія[3]:

Ектос (ἔκτοθι) – зовні (ἐκτός, *ἔξωθεν).
Ексопіон (Еξώπιον) – зовні (ἔκτοπον. ἔξω).
Ек тойo (ἐκ τοῖο) – з цього (ἐκ τούτου).
Ек д’айнуто (ἐκ δ’ αἴνυτο) – від (з) вічності (ἀφῃρεῖτο δέ).

Я спочатку запропонувала перекласти Екзампай», як «шляхи випробувань», де екзам – в сучасних європейських мовах «екзамен», а «пай» – «путь» (індоіран. «pant», англ. «path»). Але потім додала інші свої етимологічні міркування. Розглянула версію з використанням санскритського терміну «кшама» та індоєвропейського «пай», що означає «земні дороги» або «шляхи страждань». Потім спробувала знайти місцеве автохтонне коріння для цього терміну.

«Ек-зам-пай» можна наблизити до української етимології та пояснити як «Із-землі-путь». Грецьке “Εξ”, латинське “Eks”, слов’янське “Із” походять від протоіндоєвропейського “hegs”, що означало “поза”. Уявляєте, Геродот почув «Із-земе-путь», але записав «Ек-зам-пай»? Мабуть, воно йому нагадало грецький термін Екзамеіпсі (ἐξαμείψει), про який я згадувала раніше. Слід зауважити, що іраністи не раз вдавались і до більших перекручувань і адаптацій, аніж я у даному випадку, аби підігнати слова зі скіфської мови під бажаний результат.

«Із землі» – словац. «zo zeme», чеськ. «ze země», білор. «з зямлі», литовс. «nuo žemės», латиш. «no zemes», з прабалтослов’янського *źémē. Пруською мовою західних балтів «земля» – zemē і semmē. Ці слова споріднені з авестійським zam і санскритським kshama – «земля». Це з термінології нащадків культури шнурової кераміки (патрилокальних груп R1a), які в бронзову добу з Північного Причорномор’я спочатку вирушили в мандри у напрямку Балтійського моря, а пізніше (1500 – 1000 років до н. е.) ще далі на схід аж до Алтаю, Індії та Ірану.

«Ек-зам-пай» можна також перекласти на українську мову, як «Із-земе-напій або потік». Тобто назва джерела «Екзампай» за сенсом означала «Із землі вода». В Україні є ряд гідронімів, які називаються «Земляними» (більшість з них притоки Сіверського Дінця), а також декілька річок з непереконливою та спірною етимологією щодо кореня «Зам». Не усі ці річки омивали «замки» (ріки Замчик Вінницьк. обл. і Замчище Чернівецьк. обл.). Не усі вони були «замулені», як потік Замило у Львівській обл. (л.Завадівки, л.Любачівки, п.Сяну, п.Вісли). Наприклад для річки Замликом (п.Уборті, Прип’яті, Дніпра), потік Замлинки (л.Ракового, п.Вишні, Сяну, Вісли) і Замлинок (п.Горині, Прип’яті, Дніпра) підходить етимологія «литись по землі» або «литись за млинок». Напевно у цю ж групу потрапляє потік Замлаки (Міжгір.р-н. Закарп.обл.), потік Замлачки (Долин.р-н. Ів.Франк.обл.). Тут вже слово «млин» аж ніяк не проглядається. Замлаки – це земляки, ті що прилинули з рідної землі. Можна різне фантазувати щодо назв річок Заміхівка (Новоушицьк.р-н Хмельн.обл.), Замишівка ріка (п.Понори, Стиру, Прип’яті, Дніпра, Млинківськ.р-н. Ровенськ.обл), Замший потік (с.Бітля, Турків.р-н, Львів.обл.), Замглай (п.Десни, Дніпра Черніг.обл.)[4]. Преконлива етимологія лише щодо потоку Замагурівка – «з гори» (с.Замагорів Верховин р-н. Ів.Франк.обл.), де «Магура» – горб і гора (лат. mons, рум. munte + укр. гора) або «матір гора».

Мовою Авести Екзампай, як жертвенний шлях, звучав би «Az-zam-pañtãy» – «із землі шлях», а як назва джерела «Az-zam-pay» – «із землі литись». В словнику санскриту kshama – земля, páyas – будь-яка рідина, pay – рухатись, patha – шлях. Слова з Авести та санскриту дивіться в кінці розділу.

Ця етимологія Екзампай – «Із землі потік» для жертвенних шляхів та джерела показова у рамках прабалтослов’янської та праіндоіранської мовних груп.

Дослідник Сергій Лютворт запропонував розглядати місцевість Екзампай, як одне з основних місць культової обителі нащадків Папая (грец. Παπαῐος). Тоді Екзампай – це шлях і джерело «Із землі Папая» (Із-зем-пай), першопредка скіфів. В санскриті можна також знайти альтернативне слово для «землі», наприклад «кшама-паті» (kshama-pati), що означає «землі володар». Але перший складник доведеться розглядати не через індоіранський («a» у значенні «не»), а саме через грецький «ἐκ» у значені «із», «за межами».

Можна також шукати інші тлумачення для скіфського слова «Екзампай» у словнику санскриту. Це вже до мене робили ряд авторів, про яких я згадаю. Їхні версії відрізняються від моїх. Вони розглядають Ексампай лише, як назву джерела.

Розглянемо детально цитату з Геродота зі скіфським словом Екзампай, яке грецькою перекладають, як «святі шляхи» (більш детальний уривок з перекладом в кінці тексту) і певні фонетичні моменти:

…Ἐξαμπαῖος, κατὰ δὲ τὴν Ἑλλήνων γλῶσσαν Ἱραὶ Ὁδοί.

Ἱραὶ Ὁδοί – грец. «Святі дороги».

Деякі мовознавці також пропонують прочитання через літеру «А» – Акшампай, за аналогією Енареї – Анареї.

В кінці слова давнє еллінське «αϊ» читається як українське «аї», або «ай», а не «е». ЕкзампЕй – неправильне прочитання з давньогрецької. Зверніть увагу на аналогічні закінчення в скіфських іменах Ліпоксай (Λιπόξαϊν), Колоксай (Κολάξαϊν), Арпоксай (Ἀρπόξαϊν) [Геродот 4.5.2].

Більшість дослідників у корені «пай» (παῖος) слова Екзам-пай пропонує розглядати через давнє українське слово «пѫть» – путь (супутник, попутній), яке у різних подібних формах було присутнє у багатьох індоєвропейських мовах, а у слов’янських – верхн.лужиц. puć; чес. pout; слн. pot; серб. пут[5]. До сьогодні в англійській мові «path» – доріжка, курс, путь, стежка, траєкторія, шлях. Василь Абаєв навів приклади з індо-арійських мов: pant(i) ‘путь’, авест. panta-, др. інд. panthi. Без сумніву, скіфська річка Пантікап (Παντικάπης) та грецька колонія Пантікапей (Παντικάπαιον) вписуються в етимологію «шлях риби», де «кап – риба», а «панті – шлях». Але закінчення «пай» (παῖος) у слові Екзампай – це не «пант» (παντ). Натомість до скіфського слова «санаптіс» Абаєв В.І. застосував інше авестійське слово «pay» – «литись», та давньоіндійське pā́ti – аналог українського слова «пити», «напій», якого на свій превеликий жаль не знайшов в осетинській мові. Проте, скіфський «санаптіс» дослівно українською мовою «сонний напій» або «сонне питво» (Дивіться «Скіфська мова і словник Гесихія»).

У будь-якому випадку слово «путь», «пити», «напій» присутні у слов’янських мовах.

Проте, перше складове слово «екзам» начебто з греко/латини або «аксам» зі санскриту. Розглянемо обидва варіанти.

Латинське *exagmen, ex- (виходити) + ‎ agō (гнати) + ‎ -men (суфікс, що вказує на засіб або результат дії). Можливо, слово «екзамен» прийшло в європейські мови саме зі скіфської??? Навряд. Це радше грецька адаптація. Як цей термін утворився достеменно невідомо, адже фіксується у значенні «іспит» в західноєвропейських мовах лише з XVI ст. Греки переклали Ἐξαμπαῖος, як «святі дороги». Цими шляхами скитияни гнали жертовних биків. А для латинського терміну на українському сайті «Горох» можна зустріти розповіді про те, що екзаменом (exāminis) з первісного «eks-ag-smen», називали процес вигнання бджіл з вулика, де agsmen від дієслова ago «жену». Давньогрецьке слово Екзамейпсі (ἐξαμείψει), про яке я згадувала раніше, також по сенсу близьке до вигнання, адже означало суд, відхід та зміни.

То ж чому ці шляхи називались святими, або шляхами випробувань? І до чого тут бики?

Серед скіфів було багато ворожбитів. Проте, лжепророків скитияни прирікають на смерть через спалення. На запряжений биками віз навалюють гори хмизу. Віщунів зі зв’язаними ногами та скрученими за спиною руками запихають у цю купу. Хмиз підпалюють і потім лякають та поганяють биків. Нерідко разом із віщунами у вогні гинуть також і бики. Але все ж таки, коли дишель обгорить, упряжним тваринам іноді вдається врятуватися, отримавши опіки [Геродот 4.69.1].

Цей центр культу ворожбитів міг би знаходитись в Екзампаї, в тому ж місці, де скіфський цар Аріант встановив гігантський бронзовий казан – пам’ятник з переплавлених наконечників стріл. Так от, для тих биків – «Екзампай» і справді був «шляхом випробувань» біля річки Бог, яка називається сакрально-жертовною «дорогою богів», або Упаніс (Гіпаніс), де Пан, за версією краєзнавця Сергія Лютворта – це античне божество та багатство. Тому Пан (Упан) = Бог (історична назва Пд. Бугу). Для лжепророків Екзампай – це священне вигнання.

Український мовознавець Степан Наливайко та російський славіст Олег Трубачев шукали тлумачення для альтернативного терміну «Аксам-пай» у санскриті для означення джерела. Якщо прийняти їх етимологію, то доведеться відмовитись від повідомлення Геродота про те, що Екзампай складається зі скіфських слів «священні шляхи».

Натомість Степан Наливайко пропонує розглядати термін як «вода биків», де Авкша, авкшна, укшан – бик (औक्ष Auksha, aukshna (fr. Ukshan)), а पाय Paya – вода[6]. На мою думку, слова «авкша», «авкшна», «укшан» фонетично далекі від терміну Екзампай /Аксампай. Але певна логіка в цих паралелях присутня. В цьому випадку ЕксаМпай – це УкшаНпай.

Олег Трубачев пропонував перекладати назву джерела Екзампай, як «непридадне питво (вода, рідина)», адже так називалось гірке джерело води, яке впадало в Гіпаніс[7]. Філолог у цьому випадку використав інше слово зі санскриту a-kshama (а-кшама) – нездатний, нетерплячий, неадекватний, де «А» має протилежне значення «НЕ» до терміну क्षाम Kshama (кшама) – терплячий. При цьому автор цей термін подає як «kṣamā» без літери «h» (але з крапкою під S, що наближає цей звук до «Ш») і перекладає як «придатний» і A-kṣama – непридатний. Проте, це далеко другорядне значення для терміну A-kṣama (див.в кінці розділу словник санскриту).

Геродот розповідав, що гірке джерело з назвою Екзамапай знаходилось на відстані 5 днів подорожі від початків Бугу з озера – матері Гіпаніса, біля якого пасуться білі коні. Від притоки Екзампаю впродовж 4 днів плавання у напрямку до моря річка Гіпаніс була гіркою. Тому версія про назву Екзампай, як про «непридатну воду» колись була популярною.

Я пропоную також розглянути інші варіанти трактування з допомогою санскриту.

У випадку розгляду словосполучень “кшама танайя” (син землі) і “кшама паті” (володар, цар землі), “ксама” – це особливе місце володіння (земля). У випадку “кшампай” (прощення) – це особливе місце “відпущення гріхів”, тому священне. “Кшам” – це і влада, і терпіння, і прощення. Екзампай – місце правителів, центр культу, від якого розходяться священні шляхи прощення та прощання. Літеру Е (А) до цього слова додали, аби передати відхід із земного буття (кшама-земля та володіння), позбавлення страждань (кшама – терпіння).

В цьому сенсі слово “екзамен” (випробування) має подібне давнє коріння, де давньогрецьке “Εξ”, латинське “Eks”, слов’янське “Із” походять від протоіндоєвропейського “hegs”, що означало “поза”. Українською «екзамен» буде «іспит», болгарською изпит (izpit), словенською izpit.

Тобто “екзампай” – поза (Е) терпінням (Ксама), поза стражданням, поза (Е) потребою у прощенні (Кшампайя), священні шляхи (Пат, путь), які ведуть у вирій. До речі, слово вирій перегукуються з грецьким Ірай (Ἱραὶ- святий).

Але у мене є певні застереження щодо перекладу Геродотового терміну «Ірай» (Ἐξαμπαῖος – Ἱραὶ Ὁδοί). Адже в словнику давньогрецьких термінів Гесихія «ἱρά» (θύματα) означає жертву (жертвенну тварину), а термін «святий» виводять від іншого слова ῐ̔ερός (пов’язаний з богами).

Отже, Екзампай – грецькою «Ірай Одой» (Ἱραὶ Ὁδοί) – це не просто святі дороги, а шляхи жертвоприношень. Тобто, Екзам – жертвенний, Пай – шлях. Безпосереднього аналога зі значенням «жертвенна тварина» немає у жодній мові. Санскритська назва бика – Авкша, Авкшна, Укшан (за С.Наливайком), як жертвенної тварини, фонетично неідеальна пропозиція, але вартує уваги. У цьому випадку «жертвенний шлях – це шлях биків».

Ряд авторів в контексті терміну Екзампай інколи згадують назву скіфського племені Асампати з «Природничої історії» римського автора I ст. Плінія Старшого:

«Alii influxisse eo Scythas Auchetas, Atherneos, Asampatas, ab iis Tanaitas et Napaeos viritim deletes» (Pliny VI.22)[8].

В санскриті Кшама-паті (क्षमापति) – володар землі, цар. Тому не зрозуміло, чому в назві цього племені використали заперечну частку А (не). А-сампат – не володар землі???

Слід зауважити, що в тому ж I ст. інший римський автор, географ Помпоній Мела задує Іксаматів (Ixamatae) – плем’я лучників, яке жило в гирлі Дону разом зі своїми жінками-воїтельницями. (Pomponius Mela, Chorographia, §1.114.). При цьому цей латинський автор продовжує називати Екзампай через літеру «Е», як і Геродот п’ять століть до того. Exampaeo – гірке джерело та назва місцевості (Pomponius Mela, II. 7)[9].

Тому гіпотетична наявність індоіранської заперечної частки «А» у слові Екзампай сумнівна, але санскритський корінь «кшама» в багатьох аспектах підходить для етимологічних трактувань жертвенних шляхів та священного джерела. Популярність цього терміну навіть засвідчена в індуїзмі, де молитву (прохання про милість) називають kṣama.

Друга частина слова Екзам-пай має відповідники в українських словах «путь» (застаріле) або «напій».

Попри різні ймовірні версії, я вважаю, що Екзампай – це «Із-земе-путь», тобто шлях із земного життя, або «Із-земе-напій» (Ізземпій – Із землі потік) для назви джерела.

Ізземпій (Із землі потік) – назва Геродотового Екзампаю, легендарного джерела та жертвенних шляхів скіфських ворожбитів та ритуальних биків.

Уривки з Геродота [4.52.1 – 4.52.4][10], [4.81.1][11]:

[4.52.1] Третя річка – Упаніс (Ὕπανις); вона починається в Скіфії та виринає (ὁρμᾶται від ὁρμάω – приводити в рух) з великого озера, навколо якого пасуться дикі білі коні (ἵπποι); і вони справедливо назвали це озеро Матір’ю Упана (Гіпана). [4.52.2] Отже, звідси річка Гіпан витікає впродовж короткотривалого п’ятиденного плавання з солодкою (γλυκύς) водою; але звідти і далі, впродовж чотириденного плавання кораблем у напрямку (πρὸς) моря (θαλάσσης) її води надзвичайно гіркі.

πρὸς – вказує напрямок руху (прямувати до), дії (до кого звертатись).

[4.52.1] τρίτος δὲ Ὕπανις ποταμὸς ὁρμᾶται μὲν ἐκ τῆς Σκυθικῆς, ῥέει δὲ ἐκ λίμνης μεγάλης τὴν πέριξ νέμονται ἵπποι ἄγριοι λευκοί. καλέεται δὲ ἡ λίμνη αὕτη ὀρθῶς μήτηρ Ὑπάνιος. [4.52.2] ἐκ ταύτης ὦν ἀνατέλλων ὁ Ὕπανις ποταμὸς ῥέει ἐπὶ μὲν πέντε ἡμερέων πλόον βραχὺς καὶ γλυκύς ἐστι, ἀπὸ δὲ τούτου πρὸς θαλάσσης τεσσέρων ἡμερέων πλόον πικρὸς αἰνῶς.

[4.52.3] «Бо гірке (πικρή) джерело (κρήνη) вливає в неї (в річку Бог/Пд.Буг) свої води, але настільки гіркі, що вони змінюють смак води Гіпаніса (д.гр. Упаніс, Буг) – ріки, яка збільшується (μεγάθεϊ – зростає) від невеликого (σμικρὴ) джерела і стає великою. І це джерело розташоване на краю (ἐν οὔροισι) країни (χώρης – хори) скіфів-орачів та алізонів; це джерело, як і край, з якого витікають його води, має скіфською мовою назву Ексампай (Ἐξαμπαῖος) – грецькою мовою Священний (Жертвенний) Шлях (Ἱραὶ Ὁδοί)».

[4.52.3] ἐκδιδοῖ γὰρ ἐς αὐτὸν κρήνη πικρή, οὕτω δή τι ἐοῦσα πικρή, ἣ μεγάθεϊ σμικρὴ ἐοῦσα κιρνᾷ τὸν Ὕπανιν, ἐόντα ποταμὸν ἐν ὀλίγοισι μέγαν. ἔστι δὲ ἡ κρήνη αὕτη ἐν οὔροισι χώρης τῆς τε ἀροτήρων Σκυθέων καὶ Ἀλιζώνων· οὔνομα δὲ τῇ κρήνῃ καὶ ὅθεν ῥέει τῷ χώρῳ Σκυθιστὶ μὲν Ἐξαμπαῖος, κατὰ δὲ τὴν Ἑλλήνων γλῶσσαν Ἱραὶ Ὁδοί.

Алізони / Аліз(д)они (Ἀλιζώνων) – літера ζ (Ζ) в давньогрецькій передавала звук «дз» і «зд». Наведу приклад. Зевс (Ζεύς) протоелінською Dzéus або Zdéus, а у різних давньогрецьких діалектах: еолійською Δάν, дорійською Ζάν, критський варіант Τάν.
Пікре (πικρή) – гірке (подібне до укр.слова «прикре»).
Крене (κρήνη) – фонтан, джерело (подібне до укр.слова «криниця»).
Ен оуроісі хорес (ἐν οὔροισι χώρης) – на межі, кордоні, околиці країни (хори).
Ірай Одой (Ἱραὶ Ὁδοί) – священні (ῐ̔ερός) або жертвенні (ἱρά) шляхи.

[4.81.1] Щодо населення Скіфії, мені не вдалося отримати жодної точної інформації, але я чув різні суперечливі розповіді щодо їхньої кількості, як про те, що скіфів дуже багато, так і про те, що скіфів мало. [4.81.2] Але ось дещо важливе, що вони мені показали і що я бачив на власні очі: між Бористеном (Дніпро) та Гіпаном (Упан – річка Бог) є місце під назвою Екзампай, про яке я згадував трохи раніше, кажучи, що там є джерело гіркої води, з якого вода, що виривається і вливається в Упан (Гіпан), робить воду річки непитною. [4.81.3] У цьому місці встановлено бронзовий казан, у шість разів більший за кретер (κρητῆρος – κρᾱτήρ – посудина для вина з двома ручками) у гирлі Боспору (Πόντου – Понту), який Павсаній, син Клеомброта, присвятив богам. [4.81.4] Для тих, хто ще його не бачив, я поясню так: скіфський казан легко вміщує шістсот амфор, а товщина цього скіфського казана — шість пальців. Місцеві жителі кажуть, що вони зробили його з наконечників стріл. [4.81.5] Тобто їхній цар (басилевс), якого звали Аріант (Ἀριάνταν), бажаючи дізнатися, скільки скіфів, наказав усім скіфам принести кожному наконечник стріли; а хто не приніс, того погрожував убити. [4.81.6] Було зібрано їх (χρῆμα – еквівалент грошей), величезну кількість, і йому спала на думку ідея зробити пам’ятник; і тоді з цих наконечників стріл він зробив цей бронзовий казан і присвятив його згаданому нами Екзампаю. Отже, ось що я чув про народ Скіфії.

[4.81.1] Πλῆθος δὲ τὸ Σκυθέων οὐκ οἷός τε ἐγενόμην ἀτρεκέως πυθέσθαι, ἀλλὰ διαφόρους λόγους περὶ τοῦ ἀριθμοῦ ἤκουον· καὶ γὰρ κάρτα πολλοὺς εἶναί σφεας καὶ ὀλίγους ὡς Σκύθας εἶναι. [4.81.2] τοσόνδε μέντοι ἀπέφαινόν μοι ἐς ὄψιν· ἔστι μεταξὺ Βορυσθένεός τε ποταμοῦ καὶ Ὑπάνιος χῶρος, οὔνομα δέ οἵ ἐστι Ἐξαμπαῖος, τοῦ καὶ ὀλίγῳ τι πρότερον τούτων μνήμην εἶχον, φάμενος ἐν αὐτῷ κρήνην ὕδατος πικροῦ εἶναι ἀπ᾽ ἧς τὸ ὕδωρ ἀπορρέον τὸν Ὕπανιν ἄποτον ποιέειν. [4.81.3] ἐν τούτῳ τῷ χώρῳ κεῖται χαλκήιον, μεγάθεϊ καὶ ἑξαπλήσιον τοῦ ἐπὶ στόματι τοῦ Πόντου κρητῆρος, τὸν Παυσανίης ὁ Κλεομβρότου ἀνέθηκε. [4.81.4] ὃς δὲ μὴ εἶδέ κω τοῦτον, ὧδε δηλώσω· ἑξακοσίους ἀμφορέας εὐπετέως χωρέει τὸ ἐν Σκύθῃσι χαλκήιον, πάχος δὲ τὸ Σκυθικὸν τοῦτο χαλκήιόν ἐστι δακτύλων ἕξ. τοῦτο ὦν ἔλεγον οἱ ἐπιχώριοι ἀπὸ ἀρδίων γενέσθαι. [4.81.5] βουλόμενον γὰρ τὸν σφέτερον βασιλέα, τῷ οὔνομα εἶναι Ἀριάνταν, [τοῦτον] εἰδέναι τὸ πλῆθος τὸ Σκυθέων κελεύειν μὲν πάντας Σκύθας ἄρδιν ἕκαστον μίαν [ἀπὸ τοῦ ὀϊστοῦ] κομίσαι· ὃς δ᾽ ἂν μὴ κομίσῃ, θάνατον ἀπείλεε. [4.81.6] κομισθῆναί τε δὴ χρῆμα πολλὸν ἀρδίων καί οἱ δόξαι ἐξ αὐτέων μνημόσυνον ποιήσαντι λιπέσθαι· ἐκ τουτέων δέ μιν τὸ χαλκήιον ποιῆσαι τοῦτο καὶ ἀναθεῖναι ἐς τὸν Ἐξαμπαῖον τοῦτον. ταῦτα δὴ περὶ τοῦ πλήθεος τοῦ Σκυθέων ἤκουον.

Авестійський словник[12]:

Az – в давньоіранській означало «гнати», в сучасних іранських «із». (стор. 223)
Zam – земля (с.1662)
Pañtãy – шлях (c.847).
Pay – набухати, текти, литися. (c.848)
Payah – молоко, потік молока (c.848)
Payav – охоронець, захисник. (с.888)

Словник санскриту[13]:

अक्षम a-kshama, ‘а-кшама – нездатний витримати,нетерплячий; некомпетентний, заздрісний;. нетерплячість, заздрість; некомпетентність, нездатність (стор. 3).
औक्ष Auksha, aukshna (fr. Ukshan) – походить від биків, безліч биків. (с. 236).
Ksham, кшам – витримка, терпіння при стражданнях, придатний. бути терплячим або зібраним, придушувати гнів, зберігати спокій,; підкорятися, терпляче терпіти, витримувати, страждати ; вибачати, прощати що-небудь (с. 326).
क्षाम Kshama, кшама – терплячий, страждання, покірний, адекватний, компетентний, здатний, придатний для, сприятливий для; стерпний, терпимий; придатний, доречний, стати придатним, належним для.
क्षमातनय Kshama-tanaya – син землі.
तनय tanaya – син, дочка, потомство сім’я,
तनयसरस् tanayasaras Таная Сарас – сина мати,
क्षमापति Kshama-pati, кшама-паті – «володар землі», король (с. 326)
क्षमापण Kshamapana – благання про вибачення.
क्षमापयति{क्षमापय} Kshamapaya, кшамапайя – прощення, просити у когось вибачення.
क्षमावर्त Kshamavarta, кшамаварта – «вир терпіння».
पथ patha – шлях, стежка, дорога, курс, досягти; path – йти, рухатися. (с.582).
पयते pay – payate, йти, рухатися. (с.585)
पयस् Páyas – будь-яка рідина або сік, (особливо) молоко, вода, дощ; (мет.) життєвий дух, сила. (с. 585)

Автор: Галина Водяк

[1] Петрук В.І. Екзампай – сакральний центр Великої Скіфії. Історичний журнал. –№3. – 2005. – С. 110–116.

[2] Дорош М. Н. Геродот. Ексампей. Реалії. Вінниця : ТОВ “Меркьюрі Поділля, 2022. 51–65 с.

[3] Ἡσύχιος Ἀλεξανδρεὺς. Γλῶσσαι Ελληνικό λεξικό 5ος αιώνας μ.Χ. Режим доступу до ресурсу: https://el.wikisource.org/wiki/%CE%93%CE%BB%CF%8E%CF%83%CF%83%CE%B1%CE%B9

[4] Словник гідронімів України / АН УРСР, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні, Укр. ономаст. коміс.; уклад.: І. М. Железняк [та ін.] ; редкол.: К. К. Цілуйко (голова) [та ін.]. – Київ: Наук. думка, 1979. – 779, [2] c.

[5] Ющук І.П. Словник української мови VІ століття. – К.: Київський міжнародний університет, 2017. – 352 с.

[6] Наливайко Степан. Таємниці розкриває санскрит. – К.: Вид. центр “Просвіта”, 2000. – 288 с.

[7] О.Н.Трубачев. Indoarica в Северном Причерноморье. Реконструкция реликтов языка. Этимологический словарь. – Москва: Наука. 1999. – 320с.

[8] Pliny the Elder, Natural History VI.22. https://penelope.uchicago.edu/Thayer/L/Roman/Texts/Pliny_the_Elder/6*.html

[9] Pomponius Mela, Chorographia. https://topostext.org/work/145

[10] ΗΡΟΔΟΤΟΣ/Ἱστορίαι/ΒΙΒΛΙΟ Δ: ΜΕΛΠΟΜΕΝΗ /ΗΡΟΔ 4.52.3. https://www.greek-language.gr/digitalResources/ancient_greek/library/browse.html?text_id=30&page=104

[11] ΗΡΟΔΟΤΟΣ/Ἱστορίαι/ΒΙΒΛΙΟ Δ: ΜΕΛΠΟΜΕΝΗ /ΗΡΟΔ 4.81.1. https://www.greek-language.gr/digitalResources/ancient_greek/library/browse.html?text_id=30&page=109

[12] [12] Bartholomae C. Bartholomae altiranisches wörterbuch. Christian Friedrich Leonhard Bartholomae. Strassburg: Trübner, 1904. – S 662-773. (PDF scriftarv.no)

[13] SANSKRIT-ENGLISH DICTIONARY FIRST EDITION 1899 Ingreat Britain Reprinted Lithographically – Oxford: Oxford University Press, 1956, 1960. – 1334 с.